Золотарьов: Клички прогулювали тренування

Перший тренер братів Кличків Володимир Золотарьов дав інтерв'ю телеканалу новин "24".

- Чи одразу бачите ви потенціал у хлопця, який приходить на бокс?

- Якщо подивитись на хлопця, то можна сказати, який він результат може показати. Але у подальшому формується його характер. Я б не сказав, що у Віталія та Володі одразу такий характер, що вони були готові. Ні, вони все робили потроху. Все було поступово, їм також було складно, вони іноді тікали з тренування.

- Хто наполягав, аби Володимир та Віталій ходили на бокс?

- Їх батько. Віталіка призвали до лав армії. Їх батько Володимир Родіонович сказав, що це добре, що він їх тримав у жорстких рукавицях, а тут тепер я їх взяв. От тепер казав, щось з них вийде. Звичайно, коли вони були молоді, вони не розуміли, скільки таких моментів було. І Віталій з Володею хотіли йти від нас.

- Довелось розвиватись їх не лише фізично?

- Я брав автівку і їхали, а я говорив, що їм потрібна англійська мова. І ось після того, 94-ого року, на якій б машині ми не їздили - вони розуміли, що потрібно з розумом ставитись до життя. Вони сиділи на задньому кріслі машини, і читали книги. Уявіть собі по нашим дорогам, це вам не Німеччина чи Велика Британія, все трясеться, а вони читають. Що Володя, що Віталій.

- Яке головне завдання у боксі?

- Я їх вчив не так, що вийшов на ринг - кров... Я не любитель цього. Бокс це мистецтво: мистецтво захисту, мистецтво нападу. Гарно вийти, не пропустити жодного удару – це найголовніше.

- Як ви гадаєте, який один зі секретів успіху Кличків?

- Вони кажуть про задачі. Із найпершого дня ми оставили собі задачі. Задача – Олімпійські ігри. А Віталік мені: Володимир Олексійович, а ми ж з Тайсоном хочемо! "Без проблем" казав їм, але після Олімпійських Ігор. Зараз ми готуємося.

- Важко було з двома впоратись?

- Ми готували одного Володю. Я сказав Віталіку, що мені самому з Володею буде складно. У нього важкий характер. Сказав, що потрібно працювати утрьох, бо ми усі йдемо до золотої медалі. І вже у процесі, лишалось місяців десь 4-5 до Олімпіади, я з ним працюю, і він щось мені "так треба, і так треба". А старший брат стоїть і каже йому: "Ти чого ще розмовляєш, слухай що тобі говорить Володимир Олексійович. Ти хочеш золоту медаль? Слухай, що тобі Золотарьов говорить". Все! І після того, в мене ніяких питань не було.

- Ви до сих пір за них переживаєте, коли дивитесь бої?

- Віталій мій хрещений син, а Володя хрещений моєї дружини. І як ви думаєте почуваєшся, коли дивишся на своїх дітей?